Звільнили вже 15 лікарів: що відбувається з найбільшим онкоцентром країни — Національним інститутом раку
Чому люди лікуються в НІР
В Україні, як і у світі, більшість випадків онкозахворювання виявляють на пізніх стадіях.
Чимало видів раку дають виражені симптоми лише на третій-четвертій стадіях, і саме тоді людина вперше звертається до лікаря.
При певних підозрах сімейний лікар скеровує до онколога, а потім людину направляють у спеціалізовані заклади — обласні онкодиспансери.
Утім чимало людей з регіонів з різних причин не хочуть лікуватися за місцем проживання, комусь там не можуть зарадити. За законодавством, пацієнт має право обрати медзаклад, де буде лікуватися. Саме так вчинила Інна з Одеси, якій рік тому діагностували лімфому. Жінка їздила на лікування до Києва в Національний інститут раку.
«У мене не було ніяких сумнівів, де лікуватися. У нас, в Одесі, є гематологія в обласній лікарні, але відгуки не найкращі», — згадує. Каже, що в НІРі ніхто в неї грошей за лікування не вимагав, а навпаки — їй крапали дорогий препарат таргетної терапії безкоштовно. За весь час лікування жінка витратила 2 000 грн: купувала катетер і приладдя для крапельниць. Контрольні дослідження й аналізи здавала вдома, в Одесі, у приватних клініках.
«Лікар у НІР був чудовий. Черги, людей багато, але я списувалася з лікарем, він виходив і запрошував на прийом», — згадує пацієнтка.
Зазвичай шлях українського онкопацієнта тернистий: діагностику й лікування доводиться проходити в різних закладах, відвідувати різних лікарів, ще й часто чекати на дослідження й процедури. Адже в лікуванні онкозахворювань надважлива діагностика, яка зазвичай займає час, а лікування часто комплексне: пацієнту можуть призначити і операцію, і променеву, і хімієтерапію.
Якщо прийти в Національний інститут раку зранку, то можна побачити багато людей біля реєстратури. Часто сюди приїздять з регіонів за останньою надією.
Раніше біля лікарні активно продавали різні «чарівні засоби», закликали пацієнтів спробувати альтернативу доказовій медицині. Зараз їх позбулися.
Також у палати до пацієнтів ходили священники УПЦ МП — тепер у закладі відкрили сучасну молитовну кімнату для всіх конфесій, а поруч розташований кабінет капелана.
Пацієнти, які лікувалися ще кілька років тому, пам’ятають, як доводилося за свій кошт купувати не тільки хімію, але й вату для уколів. Заклад змінюється, але як і в усій медсистемі, зміни відбуваються не так швидко, тому ми й досі чуємо розмови про такси лікарів, списки ліків і «благодійні» внески.
«Національний інститут раку — головний онкозаклад країни, тому до нього так багато уваги. Якщо раніше НІР був у центрі скандалів, це не означає, що в інших закладах такого не було. НІР тільки півтора року тому увійшов до Програми медичних гарантій, шкода, що не раніше. Ми бачимо, що саме співпраця з НСЗУ дає поштовх для розвитку медзакладів. Для інституту мало часу, щоб побачити суттєві зміни, проте пацієнти відзначають деякі покращення — усе більше якісних медичних послуг можна отримати безоплатно», — каже співзасновниця ГО «Афіна. Жінки проти раку» Вікторія Романюк.
Що змінилося в НІР після укладення договору з НСЗУ
Національний інститут раку першим серед подібних закладів перетворився на державне некомерційне підприємство, що дало можливість по-новому вести господарську діяльність і влитися в єдиний медичний простір України, який почала будувати медреформа.
За словами голови НСЗУ Наталії Гусак, головний плюс для пацієнта — він може отримати медпослуги в закладі безоплатно за направленням лікаря.
«Раніше двері в Інститут раку не були настільки відчинені, пацієнт зазвичай сам шукав якісь виходи й потрапляв у НІР. Окрім того, коли заклад фінансували за іншою схемою, закуповували не всі потрібні ліки. Тепер пацієнт може отримувати медичну послугу стандартизованого обсягу за тарифом, визначеним для всіх», — пояснює керівниця НСЗУ.
Простіше кажучи, раніше заклад фінансувався напряму з МОЗ незалежно від кількості послуг, а тепер НСЗУ покриває витрати на конкретні медичні послуги, і чим більше пацієнтів обслуговує заклад, тим більше грошей він отримує.
У 2023 році НІР і НСЗУ уклали договір про 16 пакетів послуг на 441 млн грн, однак оскільки НІР надав допомогу більшій кількості пацієнтів, суму зросла — і НСЗУ виплатила закладу 526 млн₴
У так звані пакети послуг входить майже все потрібне для діагностики й лікування раку, зокрема: хірургічне втручання, ліки, зокрема дороговартісна хімія, променева терапія, комп’ютерні й магнітно-резонансні томографії, ендоскопічні процедури, реабілітація та багато всього іншого.
У 2024-му уклали договір уже на 19 пакетів, а сума фінансування збільшилася до 657 млн.
«Це вигідне партнерство. Чим більше послуг надаватимуть, тим більше отримають. Заклад своєчасно отримує кошти і використовує їх згідно зі своїм фінансовим планом, що дає можливість збільшувати зарплату лікарям, закуповувати засоби й вироби, необхідні пацієнтам», — додає керівниця НСЗУ.
Директорка Національного інституту раку Олена Єфименко зазначає, що 60–70 % виділених НСЗУ коштів іде на зарплату лікарям, яку за останні півтора року збільшили більш ніж у двічі.
Наразі середня зарплата лікаря у НІР — 40 тисяч гривень. Медсестри в закладі отримують 20–25 тисяч₴ Науковцям, які отримували мінімалку, ставки збільшили втричі. Утім, за словами Єфименко, у закладі все ще є лікарі, які працюють також у приватних клініках, однак вона прагне, щоб у її медиків не було такої потреби.
Чому пацієнти мало скаржаться на хабарі
Питання заробітної плати лікарів тісно пов’язане з іншим — дуже болючим для пацієнтів. Скільки треба платити лікарю, щоб він не брав хабарів?
Відповідь на це питання варто шукати трохи в іншій площині. За словами Наталії Гусак, у 2023 році до НСЗУ надійшли 14 скарг на Національний інститут раку, 10 з них стосувалися вимагання коштів.
У чотирьох випадках права пацієнтів поновили — їм повернули кошти, які вони витратили. Наприклад, одній пацієнтці повернули 800 гривень, що вона заплатила за колоноскопію, котру мають проводити безоплатно. 2024 року в НСЗУ на НІР надійшла тільки одна скарга, за якою триває перевірка.
Договір медзакладу з НСЗУ дає ще одну важливу перевагу: у разі незаконних дій лікаря пацієнти можуть скаржитися напряму у службу, крім того, у лікарні в рамках пілотного проєкту працювали представники пацієнтів, які також допомагали зі зверненнями.
Вікторія Романюк зазначає, що навесні в НІР реалізовували пілотний проєкт громадської організації «Рух ЧЕСНО» у співпраці з НСЗУ «Представник пацієнта». Близько двох місяців працювали представники пацієнтів від ГО «Афіна. Жінки проти раку».
«Було багато різних звернень від пацієнтів — і подяки, і скарги. Були пацієнти, які повідомляли, що їм надавали списки ліків або дороговартісних медвиробів, які треба було купувати, хоча деякі з них були в медзакладі, або не давали направлення на аналізи, були проблеми із записом до лікарів.
На жаль, пацієнтських скарг багато, але майже ніхто не готовий до письмових звернень. А саме це може допомогти керівництву інституту поліпшити роботу, усунути перешкоди в доступі до медпослуг.
Навіть ті пацієнти, які скаржилися на щось, коли їм пропонували пройти анкетування, ставили в анкеті найвищі бали й оцінки, відповідаючи на питання, що стосувалися їхніх скарг. Тож наше суспільство ще повинно усвідомити, що до втілення змін, які потрібні всім, має активно долучатися кожен», — розповідає Романюк.
Олена Єфименко каже, що за півтора року із закладу звільнили 15 лікарів.
«Дехто не прийняв нових правил роботи, дехто пішов сам, декому ми запропонували. У нас єдине правило для всіх лікарів: жодних такс, жодних списків. Будь-яку скаргу розбираємо, на дверях кожної палати висить табличка з QR-кодом, де людина може заповнити анкету», — каже директорка.
Вона також розповіла про випадок, коли на лікаря надійшла скарга, що він протягом року брав кошти з пацієнта. Утім медик це спростовував. Тоді профільна комісія закладу зібрала всі пояснення й передала їх до поліції та прокуратури.
Утім таких прецедентів мало: щоб довести вимагання грошей і отримання хабаря, необхідні свідчення пацієнта, докази. Повідомляти про вимагання слід оперативно, а не коли, наприклад, пацієнт помирає, а його родичі починають заявляти, що в них просили гроші.
Також досі поширена практика, коли пацієнт сам питає в лікаря, мовляв, скільки коштує операція та анестезія.
Олена Єфименко закликає пацієнтів, які стикнулися з вимаганням, звертатися безпосередньо до неї.
«Нехай люди не питають у лікарів про таксу. Якщо людині показана операція, лікар її зробить. Люди часто не наважуються скаржитися: ми не скажемо, бо нам у вас ще лікуватися. Але я не бачила лікаря, який зробив би шкоду пацієнту, який не заплатив. Може, зайвий раз не посміхнеться, як у приватній клініці», — зазначає директорка.
Пацієнтці Наталії з Ірпеня зробили в НІР дві операції. Вона каже, що і за операцію, і за всі ліки нічого не платила. Хімієтерапію також отримала безкоштовно. Купувала за свої гроші лише спецхарчування та венозний порт крапати ліки.
«Інші пацієнти казали, що лікар озвучив ціну операції, здається, це було 12 тисяч₴ Інша жінка в палаті казала, що купувала витратні матеріали на лапароскопію», — розповідає Наталія.
Олена Єфименко зауважує, що хоча заклад і намагається закуповувати витратні матеріали на лапароскопічні операції, однак їх не вистачає. За її словами, у протоколах не сказано, як саме треба видаляти пухлину, тому пацієнтам пропонують або полосні операції, або якщо вони наполягають на лапароскопії – купувати витратні матеріали.
Керівниця закладу запевняє, що в НІР немає системи поборів з лікарів і носінь грошей нагору. «Жодному лікарю я не сказала зробити ремонт у своєму відділенні», — зазначає вона.
Ще одна проблема для онкопацієнтів — контрольні обстеження. Йдеться про комп’ютерну томографію (КТ), потрібну для первинної діагностики, для відстеження динаміки лікування та навіть ремісії, щоб виключити рецидив.
Онкопацієнтам роблять КТ з контрастом — речовиною, за допомогою якої можна побачити ракові клітини. НСЗУ оплачує повну вартість такої процедури, зокрема й контраст. Процедура дорога, і отримати її за ПМГ довго було ще тим квестом. Часто пацієнтів просили оплатити хоча б контраст.
Олена Єфименко стверджує, що наразі ця проблема вирішена, контраст закуповують, і для пацієнтів процедура повністю безоплатна. Черга на процедуру також зменшилася, але ще є – попри те, що у закладі є 4 апарати КТ.
«Черга на КТ наразі до 2-3 тижнів. Головна проблема зараз – в описах знімків та формуванні висновків. Йде велике навантаження на лікаря – вони обслуговують 6-8 хворих на день та описують до 20 зон. Нам треба лікарі, які будуть робити гарні і якісні описи», – говорить Єфименко.
Чимало позитивних змін у лікуванні онкозахворювань в Україні стали можливі завдяки й громадському сектору. Представники ГО «Афіна. Жінки проти раку» багато років крок за кроком виборюють право на доступне лікування. Адже кожна з жінок-активісток сама пройшла шлях боротьби з недугою, тепер вони допомагають іншим. Вікторія Романюк також були пацієнткою НІРу, ще під час власного лікування намагалась поліпшити доступ до терапії не тільки для себе, а і для інших пацієнтів, та продовжує це робити. Тоді, в 2016 році, потрібний їй препарат отримали лише 13 жінок, які лікувались у Національному інституті раку. Наразі цей препарат доступний для усіх пацієнтів.
«Хочеш чи не хочеш, а перше коло пекла мусиш пройти»
Черги та неналагоджені маршрути пацієнта – наразі не вирішені проблеми НІРу. Як ми вже зазначали, при діагностиці та лікуванні раку людині треба пройти чимало процедур та відвідати багато лікарів. Варіанту, коли ти приходиш у лікарню, і тобі якийсь лікар чітко розповідає, що на тебе очікує і які будуть наслідки, фактично немає. В одному кабінеті – аналізи, у другому – ендоскопія, у третьому – хімієтерапевт, у четвертому – хірург. Часто пацієнти просто ходять по колу з папірцями з одного кабінету в інший.
Також черги існують не лише на КТ – довго чекати доводиться і МРТ, і променевої, і хімії.
«Пілот-проєкт з рухом «Чесно» показав, що та кількість скарг, яка доходить до НСЗУ на НІР, це нереальна картинка. Найдрібніше з того, що ми почули – пацієнти хотіли, аби було більше інформації у самому НІР стосовно внутрішнього маршруту пацієнта. Питання виникали і щодо запису на процедури. Ми надали рекомендацію більш прозоро формувати черги і надавати інформацію», – говорить Наталія Гусак.
Олена Єфименко зазначає, що боротися з чергами і хаотичними маршрутами пацієнтів складно не лише за браком лікарів, але й за браком приміщень.
«Ми перебуваємо у ремонтах і реконструкціях, у нас дійсно не вистачає ліжкового фонду. Ми вже встановили все обладнання, закуплене у попередні роки. Запрацювали 4 комп’ютерних томографи, 2 МРТ, лінійний прискорювач, і готові прийняти ще 2», – каже Олена Єфименко.
Директорка зазначає, що у середньому тривалість діагностики пацієнтів в інституті триває 2-3 тижні, а у приватній клініці – 1 день. Діагноз часто не дозволяє чекати, тому люди йдуть робити дослідження у приватні заклади, адже, наприклад, без того ж МРТ чи КТ лікування не призначать.
«Хімії» і променевої також нерідко доводиться чекати. До того ж, у пацієнтів фактично немає єдиного лікаря, який би їх «вів».
«Людину має вести клінічний онколог, але це краще робити в обласних диспансерах за місцем проживання. Такий лікар має опікуватися людиною і писати їй план лікування. Ми намагаємося це робити, але це довгий план. Хочеш чи не хочеш, а перше коло пекла мусиш пройти, без нього ніяк. Людина має пройти всіх – і хімієтерапевта, і хірурга, і радіолога, і зробити гастроскопію, колоноскопію, здати кров», – каже Єфименко.
За її словами, у НІР в день приходить 600 людей, деякі пацієнти приїздять у лікарню прямо з потяга з речами.
«Ми провели експеримент: зробити чекап пацієнта за 2 дні. Профілактично обстежили одного чоловіка, вклалися у терміни. Однак на практиці реалізувати це все непросто. Це можна зробити, коли у тебе в холі 20 людей сидить, а не 200, як у нас», – каже директорка.
«Велике будівництво»
Олена Єфименко не тільки розповідає, але й показує, що в інституті будують та ремонтують: «У ремонтах декілька відділень. Хімієтерапію вже один поверх повністю зробили майже, оздоблюючі роботи і запускаємо».
Ремонти тут дійсно скрізь: у клінічній лабораторії, коридорах, ендоскопічному відділенні, нейрохірургії... В інституті готуються приймати лінійні прискорювачі для променевої терапії, під нього облаштовують бункери: один вже готовий, а восени – буде другий.
Вже готові три зали відділення реабілітації. В одному з відремонтованих кабінетів хімієтерапії пацієнти вже лікуються, хоча поруч тримає ремонт. Під час крапельниць пацієнти сидять у зручних великих кріслах у спільній кімнаті.
Олена Єфименко каже, що, ймовірно, варто зробити для них якийсь індивідуальний простір. Присутні пацієнти не погоджуються, кажуть, що гуртом лікуватися веселіше: є з ким поговорити під час процедури.
У вересні 2024 у НІР планують починати реконструкцію корпусів, які стояли законсервовані 12 років. Цей проєкт реалізуватимуть за деркошти. Решта ремонтів – коштом донорів, серед яких українські та іноземні підприємства та фонди.
Олена Єфименко демонструє буклет, на якому зображена оновлена будівля НІРу. Сучасно. Каже, що сподівається на те, що колись заклад виглядатиме так. Директорку надихає досвід інших країн, наприклад у Чикаго їй сподобалося, що на перших поверхах лікарень і у підвалах розташовані кафе.
Вона каже, що було б доречно, якби люди, які чекають прийом лікаря чи процедури, сиділи не біля реєстратури, а у затишній кав’ярні. Кафе у НІР уже є, однак від черг поки що не надто рятує. Відому мозаїку на стіні також планують реконструювати, але обов’язково зберегти.
