Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за квітень-червень 2024 року. Друга частина коротко

Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за квітень-червень 2024 року. Друга частина коротко

Повний огляд читайте тут.

Народні депутати в гостьових студіях телемарафону

Представництво народних депутатів в ефірі телемарафону подається абсолютно повно, враховано всі без винятку ефіри квітня-червня цього року. У другому кварталі гостями народні депутати в ефірі телемарафону були 321 раз. Це відчутно менше, ніж було у попередньому кварталі — 405 разів. Найчастіше депутатів запрошували на канал «Рада» — 141 раз. На Перший канал Суспільного (в рамках спільного телемарафону, тобто до 20 травня включно) нардепів запрошували 58 разів. Утім, якщо взяти сумарні показники Суспільного мовника (в спільномарафоні й далі в самостійному ефірі), то цей показник становить 185 депутатів. Тобто реально Перший канал Суспільного найчастіше в другому кварталі року запрошував парламентарів. На всіх інших каналах народних депутатів запрошували набагато рідше. Як і раніше, найменше запрошували депутатів в ефіри каналу «1+1» — лише 17 разів.

Представництво політичних партій у гостьових студіях телемарафону, як і в попередні місяці, продовжувало залишатися вкрай нерівномірним. У другому кварталі цього року в ефірах спільного телемарафону побували народні депутати таких фракцій і депгруп (у відсотках по кожному каналу):

Як і раніше, частка владної фракції «Слуга народу» продовжувала залишатися найвищою в телемарафоні, причому і найвищою на всіх каналах, на «Інтері» і «Ми — Україна» взагалі запрошували лише «слуг». На друге місце в другому кварталі вийшла фракція «Батьківщина». Представників «Голосу» запрошували набагато рідше, як і представників «Європейської солідарності», причому останніх запрошували лише в ефіри Першого каналу Суспільного, єдиного, який дотримувався балансу в депутатських ефірах.

Порівняно з попередніми трьома кварталами (у відсотках від усіх народних депутатів в ефірі марафону):

З цієї таблиці видно кілька тенденцій. По-перше, непорушну стабільність домінування в телемарафоні «Слуги народу». По-друге, виразне посилення позицій «Батьківщини». По-третє, ослаблення позицій «Голосу».

Перша десятка персонального представлення народних депутатів за останні три місяці була такою:

Крім обранців від «Слуги народу», був лише Михайло Цимбалюк із «Батьківщини», причому в абсолютній більшості випадків його запрошували на канал «Рада». Як і раніше, список у другому кварталі очолював народний депутат від «Слуги народу» Єгор Чернєв, як голова постійної делегації України у Парламентській Асамблеї НАТО і як заступник голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки. Другу сходинку в списку цього разу поділили представники «Слуги народу» Віталій Безгін, Євгенія Кравчук і Олена Шуляк. Найчастіше їх усіх кликали в студії телеканалу «Рада». П’ятим у цьому списку був Арсеній Пушкаренко, якого кликали найбільше на «Раду» і на канал «Ми — Україна». Єдиною представницею владної фракції, яку запрошували в ефіри всі без винятку учасники телемарафону, була Марія Мезенцева. Запрошували її найчастіше як голову парламентської делегації України в ПАРЄ.

Про представлення народних депутатів у окремому ефірі Першого каналу Суспільного

У своєму вже окремому ефірі з 21 травня Перший канал Суспільного запрошував народних депутатів таких фракцій:

У більшості випадків із народними депутатами обговорювали саме ті внутрішньо- і зовнішньополітичні теми, які різні політсили бачать по-різному. Для цього в ефіри одночасно запрошували представників владної фракції «Слуга народу» та когось із представників опозиції, тож в ефірах Суспільного мовника, на відміну від усіх залишкових телемарафонців, відбувалися справжні дискусії. Опозиційну думку в таких ефірах трохи частіше презентують представники фракції «Європейська солідарність», рідше — представники «Голосу» і «Батьківщини». Крім ось таких «дискусійних студій» у власному ефірі Першого каналу Суспільного по четвергах виходить і суспільно-політичне ток-шоу «Новий відлік», де так само різні думки політикуму представляють як народні депутати від влади, так і народні депутати від опозиції.

Порушення етичних норм журналістики

У другому кварталі поточного року порушень етичних норм в ефірі телемарафону було лише два, по одному на ICTV з СТБ і на «Інтері».

Події / теми, про які не повідомлялося в марафоні у квітні-червні 2024 року

Як і раніше, більшість важливих подій і тем у телемарафоні висвітлюється, як мінімум, завдяки «сукупному добору» інформації різними редакціями (не сказали одні — сказали інші). Поза тим усе ж деякі, на мій погляд, важливі теми в проаналізованих ефірах не звучали. Це були й теми, пов’язані з війною, зокрема її міжнародним виміром. А були й теми внутрішньої політики та події, явно незручні для влади, ось кілька прикладів:

Журналісти й громадські організації вимагають замінити речницю Гуменюк за необґрунтовані обмеження роботи медіа в зоні бойових дій (16 квітня).

Влада хоче викинути Суспільного мовника з вечірніх ефірів телемарафону (25 квітня).

Єрмак у лютому 2022 року переконав Зеленського в тому, що Росія не нападатиме на Україну, — ВВС (21 травня).

Ексзаступнику керівника Офісу президента Андрію Смирнову обрали як запобіжний захід 10 млн грн застави (28 травня).

Офіс президента намагається контролювати контент інформагенції «Укрінформ», — стаття «Української правди» (29 травня).

Дослідження КМІС: Половина українців вважає, що Зеленський не впорався з виконанням своїх передвиборчих обіцянок (5 червня).

Видання Texty.org.ua каже про тиск і погрози після публікації дослідження про противників допомоги Україні в США (13 червня).

Порушення стандартів у ефірі телемарафону

У другому кварталі поточного року загальна кількість порушень стандартів виявилася хоч і дуже великою, але відчутно меншою, ніж у двох попередніх кварталах. Загалом порушень у звітному періоді було 15402, тоді як у попередньому кварталі — 17562. Це зменшення, звісно, можна було би вважати позитивним фактом, але насправді половина каналів при цьому лише погіршили якість свого ефірного продукту. Середні показники грубих порушень стандартів на кожну ефірну годину по каналах виглядали так:

Найбільший «внесок» у спотворення контенту в другому кварталі року робили ICTV з СТБ (20,7% від усіх порушень в марафоні) і «Інтер» (20,1%). Найменшим традиційно був «внесок» Першого каналу Суспільного (5,8%), але з 21 травня канал полишив ефір спільномарафону. Слід звернути увагу і на те, що всі учасники марафону, крім Суспільного, роблять більше одного порушення на хвилину в середньому.

Якщо порівнювати середні показники порушень окремих стандартів у телемарафоні за останні 12 місяців, то динаміка змін була ось такою (всі дані — середні кількості порушень на годину ефіру):

Порушення стандарту відокремлення фактів від думок

Як і раніше, на цей стандарт припадає більш ніж половина всіх порушень у телемарафоні — у середньому 43,4 порушення на годину ефіру з 73,2. Ось у які способи журналісти різних каналів / медіагруп порушували цей стандарт у другому кварталі цього року (середня кількість порушень на годину ефіру):

Загальне зменшення кількості порушень стандарту — безумовний результат дуже значного (на 10,7 порушення на годину) зменшення їх кількості на каналі «1+1». Натомість канал «Ми — Україна» відчутно збільшив кількість порушень (на 5,2). На інших каналах зміни були незначними. Попри те, що канали ICTV з СТБ порушували стандарт у звітному кварталі трохи менше (на 1,4 порушення на годину), вони все одно вже четвертий квартал поспіль продовжують залишатися найбільшим порушником саме цього стандарту.

Суб’єктивні думки журналістів у новинах

Такого різновиду порушень стандарту відокремлення фактів від думок традиційно в телемарафоні найбільше — в другому кварталі саме вони становили понад 93% усіх порушень цього стандарту. Порівняно з попереднім кварталом середня їхня кількість на годину в квітні-червні трохи зменшилася: було 42,1 порушення на годину, стало 40,5. Але, зрозуміло, що це все одно надзвичайно багато. По каналах найбільше покращили свої показники на каналі «1+1» (стало менше таких порушень аж на 10 на годину ефіру в середньому) і в ефірах ICTV з СТБ (на 4,4). Натомість відчутно збільшилася кількість таких порушень на каналі «Ми — Україна» (на 4,8 порушення на годину). Загалом же в другому кварталі цього року найбільше подібних порушень було в ефірах «Інтера» (56 на годину в середньому) і ICTV з СТБ (54,7). Найменше таких було в ефірах Першого каналу Суспільного (10,2 порушення на годину).

Майже 90% з усіх суб’єктивних думок журналістів, що звучали в новинах і новинних елементах гостьових студій (це у підводках до сюжетів і в БЗ), становили оцінки. Журналісти продовжували використовувати суто емоційну лексику, що в змістовному сенсі не додає новинам нічого, натомість може спотворювати фактичну основу. Найбільше суто емоційної лексики у другому кварталі було в ефірах «Інтера», «1+1» і ICTV з СТБ, майже не було її хіба в ефірі Першого каналу Суспільного.

Набагато більше в ефірах неемоційних або ж мінімально емоційних оцінок, але вже з будь-яких приводів. Найбільше таких оцінок було в другому кварталі в ефірах «Інтера», «1+1» і ICTV з СТБ, найменше так само в ефірах Першого каналу Суспільного. Крім усього іншого часом ці оцінки підміняють собою факти. Крім того, дуже багато було дієслів урочистого стилю і слів з оцінкою дії на позначення простої дії «сказав / сказала». Найбільше цього було в ефірах «Інтера» і «Ради», найменше — в ефірі Першого каналу Суспільного.

Крім оцінок, на більшості каналів у другому кварталі було також і чимало різноманітних міркувань журналістів у новинах та в новинних елементах гостьових студій. найбільше їх було в ефірах каналів «Рада» і «Ми — Україна», дуже мало траплялося в ефірах Першого каналу Суспільного. Традиційно багато було псевдоекспертних міркувань журналістів у будь-яких темах — від міжнародної політики до мистецтва. Як і раніше, в ефірі марафону звучало чимало журналістських припущень, найбільше їх було в ефірах каналів «Ми — Україна», «Рада» й «Інтер», майже не було на Першому каналі Суспільного.

У другому кварталі журналісти всіх редакцій без винятку доволі часто вживали маркери штучного посилення уваги та недоречні в новинах маркери авторизації. Найбільше їх було на каналах «Інтер» і «Рада», найменше — на Першому каналі Суспільного.

Неавторизовані суб’єктивні думки в авторських матеріалах і розмовних студіях

Середня кількість подібного виду порушень стандарту відокремлення фактів від думок у другому кварталі цього року відчутно зросла: у першому було по 1,9 такого порушення на годину, стало 2,4. У другому кварталі канали ICTV та СТБ значно наростили кількість подібних порушень — на 3,2 в середньому на годину і з показником у 5,2 стали найбільшими порушниками за цим різновидом. Другим був канал «Рада» — 4,2 таких порушення на годину в середньому. На інших каналах подібних порушень було на порядок менше, а найменше таких порушень робили журналісти Першого каналу Суспільного — лише 0,1 порушення на годину в середньому.

Безпідставні узагальнення

Уже четвертий квартал поспіль середня кількість подібних порушень стандарту продовжує зменшуватися, хай і не набагато: було 0,5 узагальнення на годину, стало 0,4. У другому кварталі відчутно (на 0,6 на годину) зменшилася кількість таких порушень в ефірах каналу «1+1», на решті каналів зміни були незначними. Найбільше безпідставних узагальнень у другому кварталі робили журналісти «Інтера» — 0,8 на годину, найменше таких порушень було в ефірах Першого каналу Суспільного — 0,1 на годину.

Нечіткість меж цитування

Загалом кількість подібних порушень стандарту продовжує залишатися незначною (0,1 порушення на годину ефіру в середньому). Як і раніше, найчастіше вони траплялися в ефірах ICTV та СТБ (загалом було 5 таких порушень), узагалі не було таких порушень в ефірах «Інтера».

Порушення стандарту достовірності

Середня кількість порушень стандарту на годину в другому кварталі 2024 року за різновидами була такою (дані по Першому каналу Суспільного, як і скрізь, лише до 20 травня):

У середньому порушень на годину ефіру:

У другому кварталі порівняно з першим середня кількість порушень стандарту незначно зменшилася — було 18,2 порушення на годину ефіру, стало 17,6. Зменшилася середня кількість порушень одразу на чотирьох каналах. Найбільш відчутним був прогрес на каналах «Ми — Україна» (на 2,6 порушення на годину), «Рада» (на 2,5) і Першому каналі Суспільного (на 2,1), незначно зменшили кількість порушень стандарту і на «1+1» (на 0,9). Відчутно більше стало порушень цього стандарту в ефірах ICTV та СТБ (на 3,6), на «Інтері» їхня кількість зросла, але дуже неістотно.

Узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів

Середня кількість порушень цього виду в другому кварталі зросла, але неістотно (з 6 до 6,1 порушення на годину ефіру). Втім, саме він продовжує утримувати перше місце в списку з великим відривом від інших різновидів порушень. По каналах тут сталися такі зміни: канал «Ми — Україна» зменшив кількість цих порушень на 1 на годину. Перший канал Суспільного зменшив на 0,4. Інші чотири учасники марафону навпаки наростили кількість таких порушень. Найвідчутніше це було на ICTV з СТБ (на 0,9 порушення на годину) й на «Інтері» (на 0,6). Загалом же найбільше таких порушень у другому кварталі було на каналах «Ми — Україна» (7,4 на годину), «Рада» (7,3) і «Інтер» (7,1). Як і завжди, найменше такого виду порушень було на Першому каналі Суспільного (лише по 2,8 на годину ефіру в середньому).

Понад 80% від усіх цих порушень у телемарафоні становили неперсоналізовані псевдопосилання на різноманітні організації, структури й установи. Друге місце займали «посилання» на різноманітних невизначених «фахівців». Далі йшли псевдопосилання на невизначені медіа. Доволі часто (42 рази) в марафоні узагальнено «посилалися» на ворожі структури, організації та медіа.

Узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок

Кількість таких порушень стандарту достовірності у другому кварталі дуже незначно зросла (з 3,7 до 3,8 порушення на годину ефіру в середньому). Значно збільшили кількість таких порушень на каналах ICTV з СТБ (на 1,7 порушення на годину в середньому) і на «Раді» (на 1,5). На інших каналах зміни були незначними. У другому кварталі найбільше подібних порушень було в ефірах ICTV з СТБ і «Інтера» (і там, і там — по 5,6 на годину). Найменшою була середня кількість таких порушень в ефірах Першого каналу Суспільного (одне порушення на годину).

На відміну від узагальнених псевдопосилань на джерела фактів тут домінували узагальнені псевдопосилання на різного штибу неназваних «фахівців» у різних царинах. Другими за вживаністю були узагальнені псевдопосилання на невідомо кого в різноманітних структурах, організаціях та установах. Впевнену третю позицію посідали традиційні «експерти-аналітики». Чимало було й «посилань» на узагальнену думку невизначеного кола людей.

Інформація з телеграм-каналів і соцмереж без перевірки

Середня кількість використання картинки й інформації з телеграм-каналів і соцмереж у другому кварталі була такою ж, як і в попередньому, — 3,7 порушення на годину. При цьому по деяких каналах відбулися доволі-таки відчутні зміни. Сильно зменшилася кількість подібних порушень на Першому каналі Суспільного (на 1,9 порушення на годину) і на каналі «Ми — Україна» (на 1,1). Натомість зросли ці показники у «Інтера» (на 1,6), «1+1» (на 0,7) і в ICTV з СТБ (на 0,6). У підсумку найбільшою середня кількість подібних порушень у другому кварталі була в «1+1» і Першого каналу Суспільного (по 4,5 порушення на годину) і в ICTV з СТБ (4,3). Найменше подібних порушень було на каналі «Рада» (2,2 на годину).

У звітному кварталі редакції послуговувалися такими заявленими в «посиланнях» або ж у логотипах на картинці платформами:

Телеграм-канали вже який квартал поспіль залишаються в телемарафоні основними за кількістю використань як «джерел інформації». Серйозні ризики, пов’язані з тим, що це ворожий месенджер, редакціями не враховуються. У другому кварталі цього року редакції послуговувалися телеграмом 403 рази. З високою імовірністю телеграм-каналами були й більшість невизначених платформ (309). Найбільше у звітному кварталі використовували телеграм-канали в ефірах ICTV та СТБ (100 випадків), найменше — на каналі «Рада» (31 раз). Фейсбук був у понад десять разів менш популярним за телеграм. Використання інших платформ було епізодичним. Редакції продовжували використовувати як «джерела» інформації та відео російські сторінки в телеграмі та соцмережах, причому переважно анонімні (загалом таких було у проаналізованих ефірах 126 випадків). Найбільше (53 рази) таких випадків було на ICTV з СТБ, найменше — на Першому каналі Суспільного (2 рази).

Фактична інформація без посилань на джерела

Середня кількість цього різновиду порушення стандарту у другому кварталі зменшилася, порівняно з попереднім: було 2,6 порушення на годину, стало — 2,1. Найбільше подібних порушень було на каналі «1+1» — 4,5 на годину в середньому. Найменше було на Першому каналі Суспільного — лише 0,1 (власне в спільномарафоні на каналі було лише одне подібне порушення), небагато їх було і на каналі «Рада» — 0,9. Інші канали були близькими до середнього показника марафону. Порівняно з першим кварталом відчутно зменшив кількість таких порушень телеканал «Інтер» — на 1,5 порушення на годину в середньому. На інших каналах зміни були незначними.

Абстрактні псевдопосилання

Середня кількість порушень стандарту цього виду у другому кварталі неістотно зменшилася від першого кварталу: було 2,2 абстрактних псевдопосилання на годину, стало 1,9. Утім, враховуючи повну безглуздість таких «посилань» у новинах як явища, це дуже і дуже багато. Причому такі «посилання» роблять на всіх каналах, найбільше у другому кварталі їх було в ефірах каналів «1+1», «Ми — Україна» (по 23 в середньому на годину) і «Рада» (2,2), найменше, але теж забагато, на Першому каналі Суспільного (по 0,9 на годину). Порівняно з попереднім кварталом найвідчутніше (на 0,5 порушення на годину) наростили їхню кількість ICTV з СТБ, найвідчутніше зменшили (на 0,9) на «Раді».

Порушення стандарту точності подачі інформації

Середні кількості порушень стандарту на годину ефіру в другому кварталі року були такими:

Середня кількість порушень стандарту точності за годину в другому кварталі не змінилася, але на каналах зміни були. Найбільше зросла кількість порушень цього стандарту на каналі «Рада» — на 1,5 порушення на годину. Відчутно зменшилася на Першому каналі Суспільного — на 0,7. На інших каналах зміни були менш відчутними. Найбільшим порушником цього стандарту в другому кварталі були канали «1+1» (9,3 порушення на годину) і «Рада» (8,3). Найменше стандарт порушували на Першому каналі Суспільного (3,8 порушення на годину).

Невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ

Таких порушень загалом в марафоні було 1161 і це становило майже 80 відсотків від усіх подібного виду порушень стандарту точності. У другому кварталі поточного року найбільшою була кількість такого виду порушень на каналі «1+1» (7,8 порушення на годину ефіру), значно перевищували середнє значення по марафону також ICTV з СТБ (6,6). Натомість відчутно менше за тренд було таких порушень на «Інтері» (4,1) і на Першому каналі Суспільного (3). Порівняно з попереднім кварталом значно збільшили кількість таких порушень на каналах «Рада» (на 1,7 порушення на годину) й «1+1» (на 0,9). На інших каналах зміни були незначними. Як і в кількох попередніх кварталах, найчастіше стандарт порушували, бездумно «перекриваючи» різноманітні тексти абиякою архівною картинкою. Друге місце за поширеністю в телемарафоні займали невідповідності між картинкою і текстом у більшості повідомлень про наслідки ворожих обстрілів, ракетних і дронових атак по різних населених пунктах України. Так само продовжували «перекривали» повідомлення про бої на фронті випадковим відео бойових дій. Часом невідповідно тексту використовували й актуальне відео різних подій.

Фактичні помилки

Фактичних помилок цей моніторинг фіксує небагато, бо фізично неможливо самотужки перевіряти всі факти, що їх дають потужні редакції телемарафону. Тож тут лише про ті, які є очевидними, самі впадають в око. У другому кварталі їхня середня кількість зменшилася, порівняно з першим кварталом, було 0,9 порушення на годину ефіру, стало 0,7. Найбільше їх було в ефірі «Ради» (1,2 порушення на годину), найменше — в ефірі Першого каналу Суспільного (0,2). Найбільших змін зазнав у кращий бік показник «1+1», де кількість таких порушень зменшилася на 0,8 порушення на годину. На інших каналах зміни були більш помірними. Загалом таких помилок було в другому кварталі 145. Найбільше було змістовних помилок — 62. Найбільше їх було в ефірах каналів «Рада» (21 порушення) і «Ми — Україна» (19). Найменше таких було на Першому каналі Суспільного (2) і на «Інтері» (3). Наведу кілька найбільш промовистих прикладів.

Невідповідне «ілюстрування» прямих ввімкнень

Середня кількість таких порушень у другому кварталі поточного року не змінилася — 0,4 на годину, як було і в попередньому періоді. Зміни по каналах були незначними. Найбільше таких порушень було на каналі «Рада» (0,6 на годину в середньому). Взагалі не було таких порушень в ефірах ICTV та СТБ, але це певно тому, що у них прямих ввімкнень, як завжди, було дуже мало.

«Ілюстрування» розмов із гостями

У другому кварталі канали стали ще менше «ілюструвати» розмови з гостями, було 0,6 такого порушення на годину, стало 0,4. Найвідчутнішим це зменшення було на каналі «Рада» (на 0,6 порушення на годину в середньому) та Першому каналі Суспільного (на 0,5). У другому кварталі найбільше подібних порушень було на каналі «Інтер» (0,8 на годину в середньому). Загальна ж тенденція тут позитивна, — схоже, канали потрохи відмовляються від очевидно хибної практики. Бо ж угадати, що казатиме гість, насправді неможливо. І тут ситуація з неналежним використанням архівного відео є ще більш непередбачуваною, ніж в БЗ і сюжетах.

Порушення стандарту повноти інформації

Середня кількість порушень стандарту на годину ефіру в другому кварталі цього року була такою:

Середня кількість порушень стандарту повноти в телемарафоні у другому кварталі порівняно з попереднім зросла дуже неістотно — з 3,4 порушення на годину до 3,5. На каналі «Рада» відбулося дуже значне зростання кількості порушень — аж на 2,7 порушення на годину. Відчутно зменшили кількість порушень стандарту на «Інтері» (на 0,7). На інших каналах зміни були незначними. Найбільшими порушниками цього стандарту в другому кварталі були канали «Ми — Україна» (7,8 порушення на годину) і «Рада» (7,3). На всіх інших каналах порушень було на порядок менше. Найменше порушували стандарт на Першому каналі Суспільного (1,1 порушення на годину).

Відсутність інтершуму на відео

Як і в попередньому кварталі, перше місце саме цього різновиду порушення стандарту повноти забезпечили редакції каналів «Ми — Україна» (5,9 подібного порушення на годину) і «Рада» (5,7), де інтершум ігнорують цілком системно. При цьому в другому кварталі обидва канали ще більше наростили кількість відео без інтершуму: «Рада» — аж на 2,6 порушення на годину, «Ми — Україна» — на 0,7. Природа цього явища на обох каналах продовжує залишатися невідомою, логічному поясненню не піддається. Відтак в ефірах цих каналів майже все відбувається «безшумно» — тихо вибухають снаряди й міни, стріляють танки, працюють виробничі лінії, проходять мітинги, відбуваються концерти, спортивні змагання тощо. На каналі «Ми — Україна» часом інтершум у новинних сюжетах заміняють на недоречну музичку або взагалі на якесь невиразне музичне шумовиння. В ефірах ICTV з СТБ в другому кварталі таких порушень не було взагалі, а на всіх інших каналах відео без інтершуму траплялося лише епізодично, тож ці порушення не були системними.

Неповне представлення гостей студії чи спікерів у синхронах

Загальна кількість таких порушень у другому кварталі незначно зменшилася. Чомусь відчутно більше стало таких порушень на Першому каналі Суспільного (було 0,3 порушення на годину, стало 0,7). На інших каналах зміни були незначними. Найбільше таких порушень, як і в попередньому кварталі, було на каналах «Ми — Україна» (1,2 порушення на годину в середньому) і «1+1» (0,9), найменше (0,3) було на «Раді».

Непозначення архіву в бекграундах

Середня кількість подібних порушень неістотно зменшилася, порівняно з попереднім кварталом, було 0,6 порушення на годину, стало 0,5. Найбільш відчутно наростили кількість цих порушень на «Раді» — на 0,5 порушення на годину. На інших каналах зміни були неістотними. На «Раді» ж була і найбільша кількість цих порушень (0,7 на годину), найменше таких порушень було в ефірах Першого каналу Суспільного (0,1).

Відсутність відповідей на ключові запитання новини

Середня кількість таких порушень трохи зменшилася і була незначною — лише 0,2 порушення на годину. Зміни по каналах також були незначними. Найбільше таких порушень було в ефірах телеканалу «Рада» (0,4 на годину).

Відсутність бекграундів

Таких порушень стандарту повноти в другому кварталі було небагато, в середньому 0,1 порушення на годину ефіру. Найбільше їх було в ефірах каналів «1+1» та «Інтер» (по 0,2 порушення на годину), взагалі не було на Першому каналі Суспільного.

Порушення інших стандартів та етичних норм журналістики

У другому кварталі цього року картина порушень інших стандартів і етичних норм була такою (середні значення на годину ефіру):

Порушення стандарту доступності подачі інформації

Середня кількість порушень стандарту незначно зросла: було в попередньому кварталі 1,4 порушення на годину, стало 1,6. Відчутно більшою стала кількість порушень на «Інтері» (на 0,8 порушення на годину), на решті каналів зміни були незначними. У другому кварталі найчастіше стандарт порушували канали «Рада» (по 2,2 порушення на годину) й «Інтер» (по 2,1). Найменше порушень стандарту було на Першому каналі Суспільного (одне порушення на годину в середньому).

Порушення стандарту оперативності

Порушень стандарту оперативності в другому кварталі було стільки ж, як і у попередньому — в середньому 0,1 порушення на годину. Найбільше порушень (4) було на «Раді», жодного разу не порушували стандарт на Першому каналі Суспільного.

Порушення стандарту балансу думок

Порушень стандарту в другому кварталі було лише 4. Імовірно тому, що більшість каналів у своїх ефірах майже не висвітлюють контроверсійні внутрішньополітичні теми, а Перший канал Суспільного, який їх таки висвітлює, в усіх випадках дотримувався стандарту. 2 порушення стандарту були на каналі «1+1» по одному — на каналах «Рада» й «Ми — Україна».

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Долучитись