Світ і бутафорна інавгурація Путіна

Ті, хто збираються приїхати на бутафорну інавгурацію путіна, точно не приїдуть на його похорони. Тому що мертвим вони його не будуть боятися.

І того, що він помре, вони теж бояться. Бо краще боятися одного путіна, ніж мільйонів незрозумілих істот, для яких геноцид виявився "по фану".

Вони цього ніколи не визнають, але, схоже, навіть цінують цього собаку за вміння тримати цю отару.

Реклама:

Але передмістя є і у Парижа, і у Братислави. І унітази є. І айфони. І малі діти, яким вдень у садочках потрібно спати, а не схилятись у підвалах від щоденних повітряних тривог.

Чому путін на третьому році повномасштабної війни не відмовляється від своїх планів?

Тому що може. Тому що ті країни, які вводять санкції, почасти бояться цих санкцій більше, ніж та країна, проти якої вони вводять санкції. Саме тому російська нафта, газ, руда, ядерне паливо і досі розливаються судинами здорового організму, отруюючи його до потрібного стану, в якому він вже не зможе керувати собою належним чином, достатнім для забезпечення життєдіяльності. Стану, в якому він є і буде залежним.

Наші партнери вважали, що росія окупує Україну. І той факт, що цього не сталось, лякає їх ще більше, ніж якби це відбулось. Лякає якоюсь примарною ескалацією.

Не хочете ескалації? Тоді тримайте навчання із застосування тактичної ядерної зброї? Страшно? Ну тоді будуть наступні кроки. Бо страх годує і живить цього старого, якого ви боїтесь покарати за злочин, і саме тому провокуєте наступний і, авжеж, не останній.

Мені невідомо представники скількох саме країн того самого Європейського союзу приїдуть робити вигляд, що путін – президент. Але я точно знаю (і не я один), чим це закінчується.

Знаю, що світ вже як два з половиною роки не балансує, а робить вигляд. Бо ті, хто колись вибороли право писати правила за якими житимуть покоління, тепер лягають і прокидаються за правилами, які щодня пишуть не вони. Щодня прокидаються в новому світі. І всі ці організації обʼєднаних націй, схоже, потрібні лише для того, щоб боятися разом, а не окремо.

Сьогодні після прочитання новини про можливих візитерів легалізації злочинів путіна мав розмову:

– Але ж він порушив всі норми!

– Які норми? Міжнародного права?

– Так

– Так вони за ці два з половиною роки створили інші норми. Обстріли цивільних стали нормою. Вбивство дітей. Катування. Все це вже норма в очах пересічного європейця, який перемикає такі новини, і тому такі новини зʼявляються дедалі менше і саме тому таких обстрілів стає дедалі більше. Норми існують поки вони діють. А якщо вони не діють, то це відкриває шлях до дії зовсім інших норм. Інакше це просто слова і папери.

Нам дають зрозуміти, що зможуть взяти Україну в НАТО лише після Перемоги. Чудово. А ще можна надавати хіміотерапію хворим на рак лише після одужання. Щоб вдруге не захворіли.

Завжди будуть люди, яким лячно. Головне, щоб вони не очолювали країни, союзи, альянси і людей, які не мають страху. Бо тоді такі люди можуть загинути. Люди, які не бояться, загинуть через страх.

Михайло Ткач

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.